Також варто зазначити, що в 13% випадків компанії перейшли на віддалений режим чи вивезли своє виробництво у більш безпечні місця, тож частина працівників змогла евакуюватися зі збереженням робочого місця. Ще 17% опитаних зізналися, що війна ніяк не вплинула на їхнє працевлаштування.
Ця тенденція випливає з попередньої тези — багато хто втратив роботу. А тим, хто знайшов нову чи зберіг своє робоче місце, часто доводиться погоджуватися на менший рівень оплати праці, щоб мати хоча б якусь роботу. Деякі роботодавці суттєво скоротили чи скасували премії, бонуси та інші грошові виплати, тому й доходи українців впали.
Але все ж варто відмітити, що 21% респондентів зізналися, що стали заробляти більше. Зазначимо, що частіше всього це пов’язано з тим, що люди виїхали зі свого звичного місця проживання та не повернулися. Тобто таке вимушене переселення спонукало шукати більш високооплачувану роботу.
Згідно нашого опитування, з пошуком роботи під час війни довелося зіткнутися 69% респондентів. Це дуже великий відсоток, особливо зважаючи на те, як сильно скоротилась кількість вакансій на ринку. Якщо порівняти ситуацію з попереднім, довоєнним роком, то обвал ринку праці очевидний, особливо у прифронтових регіонах, таких як Харківщина.
З цього графіку видно, що у березні-квітні число активних вакансій сягнуло мінімуму — компанії не шукали нових працівників, вони були зайняті тим, щоб убезпечити те, що можна зберегти. А ось у травні було певне відновлення активності. Воно було пов’язане з тим, що більшість роботодавців вже пристосувалися до нових умов, але втратили багатьох співробітників — хтось виїхав за кордон, хтось не зміг покинути місце проживання та евакуюватися разом з виробництвом, хтось, на жаль, зазнав фізичних втрат. Тому компанії почали більш активно шукати працівників. При цьому варто звернути увагу, що усі попередні роки в травні, навпаки, був певний спад активності.
А от вже з червня кількість вакансій знову впала — компанії закрили найбільш актуальні вакансії та не поспішали розширятися. Така тенденція протрималася до кінця літа, а з початком осені кількість вакансій стала потроху зростати.
Але все ж треба відмітити, що вакансій все ще недостатньо — їх набагато менше, ніж кандидатів. У зв’язку з цим пошуки роботи займають багато часу: майже в 70% випадків вони тривають більше 3 місяців. При цьому у 2021 році цей відсоток сягав 36% (згідно одного з наших досліджень).
З переїздами ситуація склалася така: 37% респондентів нікуди не виїжджала взагалі, ще 20% була змушена виїхати у перші місяці, але вже повернулася додому. Тож виходить, що наразі трохи більше половини харків’ян продовжують жити там, де мешкали до війни.
Не може не радувати, що ще 35% опитаних планують повернутися у майбутньому — після завершення зими або після перемоги. Решта 8% повертатися не планують: за майже рік війни багато хто впевнено облаштувався на новому місці проживання.
Традиційно, ми щороку визначаємо топ-5 найбільш затребуваних вакансій та найпопулярніших резюме. Цього року список топ-5 вакансій виглядає так:
При цьому найчастіше кандидати розміщували такі резюме:
Як бачимо, у 2022 році кандидати більше шукали можливості працювати віддалено, тому у топ-5 резюме потрапили такі спеціальності.
Підсумки, звісно, невтішні: 2022 рік для ринку праці став критичним, як і для України в цілому. Економіка лише почала відновлюватися після періоду пандемії, але війна знову відкинула поступове зростання назад. Рівень безробіття зріс, доходи населення впали, багатьом довелося покинути своє звичне місце проживання. Проте ми впевнені — українці подолають будь-які складнощі. Бажаємо усім нам найскорішої перемоги, мирного неба та успішних результатів 2023 року!
© 2022 «Робота в Харкові»
При передруку материалів гіперпосилання на сайт «Робота в Харкові» обов'язкове.