Скорочення без подальшого працевлаштування – юридична консультація
Питання
Я – держ. службовець і перебуваю у відпустці для догляду за дитиною до 3-х років (до 2013 року). Працюю у структурі, яка функціонує у складі Міністерства. Згідно з нещодавнім указом президента України, моя структура ліквідується, і її функції покладаються на чинний інший орган влади (на даний момент цей орган виконує інші функції). Мені вже видали попередження про те, що трудовий договір зі мною буде розірвано через 2 місяці у зв'язку з ліквідацією цього відомства. Я його підписала і зробила приписку: «Інформую вас, що я перебуваю у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. У зв'язку з цим на підставі чинного законодавства звільнення мене з вищевикладених причин допускається лише за умови обов'язкового подальшого працевлаштування». У відповідь у відділі кадрів посміялися з мене і сказали, що найімовірніше ми всі опинимося на біржі праці, т.к. це повна ліквідація. Також мене запитали, чи буду я позиватися і чи сподіваюся виграти. Я відповіла, що судитимуся. Скажіть будь ласка:
1) Чи мають право скоротити мене без працевлаштування, і якщо мають, то чи поставить мене до себе на облік біржа праці і що мені це дасть?
2) Якщо в іншому органі влади мені пропонуватимуть посаду та оклад нижче за попередні, то чи варто погоджуватися, чи мене зобов'язані влаштувати на аналогічну посаду?
3) Чи варто мені звертатися до суду, якщо мене звільнять?
Відповідь
Дякуємо за поставлене Вами питання! Ваша ситуація є дуже поширеною і не такою простою в її вирішенні, як здається на перший погляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП звільнення працівника у зв'язку зі зміною в організації виробництва та праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності чи штату працівників здійснюється за ініціативою роботодавця.
Враховуючи, що Ви є матір'ю дитини, яка не досягла трирічного віку, роботодавець не має права просто звільнити Вас за власною ініціативою. Це положення випливає з норми, закріпленої в ч. 3 ст. 184 КЗпП.
Єдиним винятком із цього правила є повна ліквідація підприємства. У цьому випадку роботодавець може звільнити вас за власною ініціативою, але з обов'язковим працевлаштуванням.
Важливим залишається питання визначення поняття повної ліквідації підприємства та механізму реалізації роботодавцем обов'язку щодо працевлаштування працівника. Справа в тому, що чинним законодавством України не передбачено ні такого визначення, ні такого механізму.
Щодо механізму працевлаштування, то він може здійснюватися за коштами надання роботи, наприклад, на новому підприємстві через службу зайнятості. У будь-якому випадку, працевлаштування має бути здійснено до припинення трудового договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється внаслідок передачі всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділ, перетворення) або внаслідок ліквідації. Швидше за все, КЗпП, згадуючи про повну ліквідацію, має на увазі ліквідацію без правонаступництва.
При повній ліквідації підприємства робота має бути надана відповідно до Вашої професії та спеціальності. Щодо питання про посаду та розмір окладу на новому робочому місці, то чинним законодавством не передбачено обов'язку роботодавця надати аналогічні умови.
У тому випадку, якщо ліквідація підприємства відбувається з правонаступництвом (тобто не повна ліквідація), роботодавець не може, ні залишити Вас працювати (т.к. підприємства все ж таки припиняється), ні звільнити. У такому разі роботодавець повинен перевести Вас (за Вашою згодою) на нове місце роботи у новоствореному підприємстві у порядку, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 36 КзпПр (припинення трудового договору у зв'язку з переведенням працівника, за його згодою, на інше підприємство, до установи, організації чи переходу на виборну посаду). Перекладом в іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, яка відповідає спеціальності, кваліфікації чи посади, визначеної трудовим договором.
Згідно з Листом Міністерства праці та соціальної політики України від 09.04.2010 р. N 68/06/186-10 «Щодо ліквідації підприємства», у разі, якщо Ви відмовляєтесь від такого переведення, звільнення оформляється за пунктом 1 статті 40 КЗпП (розірвання трудового договору у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації).
Не може бути визнано, що власник чи уповноважений ним орган виконав обов'язок працевлаштування, якщо працівник відмовився від запропонованої роботи з поважних причин (наприклад, за станом здоров'я).
У разі відмови роботодавця від працевлаштування, Ви можете звернутися за захистом свого права в судовому порядку. Ми будемо раді допомогти вам у складанні граматної та ефективної позовної заяви.
Окремо хотілося б зазначити, що у разі ігнорування з боку роботодавця всього вищевикладеного, крім звернення до судових органів, Ви можете протягом семи днів з звільнення звернутися до служби зайнятості. Відповідно до ст. 26 Закону України "Про зайнятість населення" працівникам, вивільненим за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП передбачено особливі гарантії, зокрема, право на отримання допомоги по безробіттю у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати за останнім місцем роботи протягом 60 календарних днів, 75 відсотків – протягом 90 календарних днів та 50 відсотків – протягом наступних 210 календарних днів. , але не більше середньої заробітної плати, що склалися у народному господарстві відповідної області за минулий місяць, та не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати.
До моменту вашого звільнення рекомендуємо звернутися до інспекції з праці та прокуратури. Можливо дії цих органів дозволять уникнути порушення ваших прав та подальшого судового розгляду.
З повагою, «Дім юриста», Синенкова Юлія