Як можна помітити, харків'яни переважно йдуть на пошуки нової роботи через те, що їхня зарплата не відповідає очікуванням. Це говорить про те, що у роботодавців та шукачів існують значні розбіжності у розумінні того, яким має бути гідна зарплата. Звичайно, основною причиною цього стала складна економічна ситуація в країні — багато підприємств не можуть виплачувати своїм співробітникам ту зарплату, яку ті хотіли б отримувати. А у зв'язку зі зростанням цін останнім часом багато харків'ян йдуть у «вільне плавання» в надії знайти більш дохідну роботу.
Як виявилося, майже дві третини харків'ян залишають попереднє місце роботи без подальших проблем — понад 61% опитаних розлучаються з роботодавцями цілком мирно, хоч і не підтримують відносини надалі. Ще 30% респондентів відповіли, що після звільнення залишилися з попереднім керівництвом у дружніх стосунках. Розлучалися зі скандалом лише 6,8% опитаних.
Такі результати свідчать про те, що сваритися з керівництвом та звільнятися зі скандалом — скоріше виняток, ніж правило. І цей факт не може не тішити, адже він говорить про те, що таки переважна більшість співробітників нехай і не дружать зі своїм екс-начальством, але принаймні залишаються в нейтральних відносинах.
Незважаючи на те, що у переважній кількості випадків харків'яни йшли з попереднього місця роботи цілком мирно, але повертатись назад вони не бажають. 38,51% опитаних категорично відмовляються знову працювати на колишньому місці роботи та стверджують, що не повернулися б туди за жодних умов. 33% харків'ян готові повернутися на свою попередню роботу, але лише у випадку, якщо екс-роботодавець піде їм назустріч та прийме всі їхні умови. І лише 24% респондентів змогли б без особливих зусиль повернутись до попереднього роботодавця, оскільки залишилися у дружніх відносинах.
Із цього випливає, що навіть за любовного розставання з роботодавцем, харків'яни не завжди будуть готові повернутися на старе місце роботи. Це зумовлено тим, що багато хто звільняється через «емоційне вигоряння», відсутність перспектив або через бажання змінити професію. Тому й знову повертатись на попередню роботу вони навіть гіпотетично не змогли б. Крім того, оскільки однією з поширених причин звільнень стали скорочення або ліквідація компаній, багато з опитаних були б навіть раді повернутися, але їх робочих місць вже немає.
Аналізуючи результати опитування ми виявили цікаву закономірність — що старшим стає співробітник, то більша ймовірність того, що він розлучиться з попереднім роботодавцем у добрих відносинах. Респонденти віком від 18 до 35 років набагато частіше йдуть з роботи зі скандалом і при цьому не хочуть повертатися за жодних обставин. Співробітники ж старше 35 років здебільшого йдуть з роботи, залишаючись у нормальних, дружніх відносинах, а повернутися змогли б лише на власних умовах.
Це говорить про те, що молоді співробітники більш імпульсивні та категоричні, але з віком вони стають лояльнішими і частіше йдуть на компроміс при зміні місця роботи.
Згідно з проведеним опитуванням, фахівці у сфері IT та телекомунікацій найчастіше йшли з попереднього місця роботи через скорочення штату. При цьому з колишнім керівництвом вони здебільшого залишилися в нормальних відносинах, але не погодилися б повернутися за жодних обставин. Справді, за останні кілька років багато IT-компаній Харкова через складну економічну та політичну ситуацію в країні або були реорганізовані, або скоротили або закрили свої офіси в нашому регіоні. Крім сфери IT, під скорочення потрапили також і багато фахівців галузі маркетингу, реклами та PR.
Працівники торгівлі ж найчастіше залишають роботу та йдуть на пошуки нової через низьку зарплату та недотримання роботодавцем умов трудового договору. Крім торгівлі, невиконання роботодавцем своїх зобов'язань часто спричиняє звільнення у сфері виробництва та інженерії. При цьому претенденти не хотіли б повертатися на попереднє місце роботи за жодних обставин. А от без проблем готові знову повернутись на колишню роботу співробітники сфер медицини та освіти.
Підбиваючи підсумки нашого опитування, можна сказати, що здебільшого харків'яни звільняються через маленьку зарплату, а також недотримання роботодавцем правил трудової угоди. При цьому переважна більшість опитаних розлучаються з колишнім роботодавцем без взаємних претензій у нормальних, а то й дружніх відносинах. Але водночас, незважаючи на переважно мирне розставання з колишнім керівництвом, більшість респондентів не хотіли б знову повернутися на старе робоче місце, а якби й повернулися, то лише за умови, що роботодавець прийме всі їхні умови. Це й не дивно — адже якщо людина йде з роботи, то вона не відповідала її вимогам і очікуванням, отже, вона шукатиме такі умови, які задовольнять усі її запити.
На закінчення варто сказати, що безвихідних ситуацій не буває. Якщо ви розумієте чи відчуваєте, що робота ваша робота вам не подобається, вас недооцінюють чи ваше керівництво не виконує своїх зобов'язань, то, можливо, настав час рухатися далі? А про те, як пережити звільнення і як зважитися на зміну професії, ми розповімо в наступних статтях.
© 2016 «Работа в Харькове»
При перепечатке материалов гиперссылка на сайт «Работа в Харькове» обязательна.