Згідно ч.3 ст. 184 Кодексу законів про працю України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
Питання припинення та розірвання трудового договору з ініціативи власника регулюється розділом ІІІ Кодексу законів про працю України. Зазначений кодекс містить вичерпний перелік підстав для звільнення працівника.
Отже, треба зазначити, що після виходу жінки з відпустки по догляду за дитиною підприємство зобов’язано забезпечити жінку тим самим місцем роботи (посадою), яку вона займала до відпустки по догляду за дитиною.
Що стосується звільнення, то в залежності від підстави та порядку звільнення можна судити чи таке звільнення буде законним чи ні.
Ольга Еремина, старший юрист «Адвокатского бюро Владимира Капустина»